“…Ніщо не залишається непорушним, а все завжди може змінитися на краще. Аби тільки були створені відповідні умови ” . І. Павлов
ПОРАДИ БАТЬКАМ ДІТОК З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Саме батьки найкраще знають свою дитину. Вони знають, чому дитина посміхається, чому радіє, а чого навпаки сторониться, боїться, що приносить їй дискомфорт. Саме батьки є найближчими людьми для дитини і вона, зазвичай, довіряє їм на всі 100 %. Сім’я дитини з освітніми особливими потребами є її першим соціалізуючим інститутом. Процес дорослішання дітей такої категорії проходить з великими труднощами та у дещо сповільненому темпі.
Важлива успішна соціалізація дитини з ООП. Та що ж для цього потрібно?
1. Своєчасно навчати дитину умінням та навичкам, які відповідають віку дитини;
2. Стимулювати пізнавальну активність. Грати ігри, які відповідають особливостям дитини.
3. Підтримувати зв’язок з вихователями та спеціалістами закладу. Цікавитись поведінкою, не боятись задавати питання та звертатись за порадами.
4. Розширювати кругозір дитини не лише на дидактичному матеріалі (настільних іграх, книжках, фільмах), а й у різних життєвих ситуаціях.
5. Стимулювати дитину до того, що його цікавить.
Які ж основні умови успішного виховання дітей з особливими потребами?
1. Важливо створити у сім’ї здоровий мікроклімат, правильну тональність і загальну спрямованість.
Головне, щоб сім’я була дружня, цілеспрямована, радісна, де пануватиме атмосфера взаємодопомоги, щирості, тепла, справжньої турботи.
2. Довіряти дитині та надавати можливість діяти самостійно.
Довіра сприяє самовихованню дитини, її самовдосконаленню. Відверті, довірливі стосунки між батьками й дітьми роблять мікроклімат у сім’ї благополучним.
3. Виховувати поважне ставлення дітей до найстарших членів родини – бабусі й дідуся.
4. Узгодження і єдність усіх сімейних вимог.
Головне правило: ні за яких обставин не допускайте в сім’ї різних дій, неузгоджених впливів.
Дотримуючись основних умов виховання дітей, батьки можуть використати наступні правила:
1. Пам’ятайте, що дитина потребує спеціального навчання, виховання та догляду.
2. Використовуючи спеціальні рекомендації, поради та інструкції дефектолога, психолога, логопеда, поступово і цілеспрямовано:
– навчайте дитину різних способів спілкування;
– навчайте основних правил поведінки;
– розвивайте навички самообслуговування;
– формуйте вміння, що допоможуть подолати стреси;
– виявляйте і розвивайте творчі здібності вашої дитини;
– розвивайте зорове, слухове, тактильне сприйняття за допомогою гри.
3. Створіть у сім’ї середовище емоційної безпеки:
– виховуйте дитину в атмосфері любові, поваги та добра;
– дотримуйтеся постійного режиму дня;
– позбавтеся усіх чинників, що можуть спричинити у дитини страх чи негативну емоційну реакцію.
4 Відвідуйте групи підтримки і взаємодопомоги, де можна полегшити почуття ізоляції, емоційну тривогу, поділитися, як своїми успіхами, так і проблемами.
5. Виховуючи дитину з особливими потребами, треба навчитися:
– поважати свою дитину;
– сприймати її такою, як вона є;
– дозволяти їй бути собою;
– хвалити і заохочувати до пізнання нового;
– стимулювати до дії через гру;
– розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;
– підкреслювати її сильні властивості;
– впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
Виховання та розвиток кожної дитини відбувається за певних умов і під впливом інших осіб. Але головним завданням сімейного виховання є гармонійний розвиток дитини, підготовка її до життя в соціальних умовах. Звичайно, не існує єдиної формули успішного виховання дітей у сім’ї – це завжди залежить від рівня моральності й духовної культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, вчинків та сімейних традицій.
За матеріалами брошури «Якщо у вашої дитини розлади аутистичного спектра»,
створеної в рамках програми Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні.
"Крила надії" 