ОБЖД

Наші вихованці прийняли участь у регіональному етапі
Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнку
«Охорона праці очима дітей» – 2023»
Вітаємо наших переможців:
1 місце – Сажко Денис з роботою «Про безпеку праці дбай – та здоров’я зберігай»

3 місце – Гега Кароліна з роботою «Будівельний майданчик – не місце для ігор»

3 місце – Ярова Надія з роботою «Безпеку змолоду вивчай. До старості здоровим доживай»
Керівник- Ольга Кудрявцева

                

 Пам’ятка

 Що необхідно знати про сказ

Що таке сказ? 

Сказ – це інфекційна хвороба з переважним ураженням центральної нервової системи, що супроводжується судомами, спазмами глоткової і дихальної мускулатури.

Сказом частіше хворіють дикі тварини – вовки, лисиці, єноти, борсуки, ведмеді, білки та інші. Від них при укусі, ослиненні заражаються домашні тварини і люди.
Збудник сказу – специфічний вірус, що міститься в слині хворої тварини. При укусі разом зі слиною вірус потрапляє в рану. Дуже небезпечне потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки очей, рота, носа, а також на шкіру, де можуть бути невидимі простим оком ушкодження.

Серед людей захворювання на сказ поширюють зазвичай домашні тварини. Особливу небезпеку становлять бродячі собаки і кішки. Домашні тварини можуть заражатися одна від одної і від диких тварин.

За останні роки найчастішим джерелом поширення хвороби стали лисиці.

Ознаки сказу у тварин

Вони дуже різноманітні. Найбільш характерні – слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч, але іноді вони можуть бути відсутні. У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій.

Хвора буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети. Голос – пропадає. Собака стає дратівливою відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не слухається господаря. У неї відвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з’являється хиткість ходи. Тварина здатна мовчки, без гавкоту, накинутися на зустрічних і вкусити їх.

Найбільш небезпечна інша форма сказу – тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо. 

Шляхи зараження людини

• Зараження людини може відбутися при укусі та ослиненні хворою твариною, коли вірус разом зі слиною тварини потрапляє в рану.

• Також у разі потрапляння слини на слизові оболонки очей, носа, рота, пошкоджені шкірні покриви.

• Дуже небезпечні подряпини, нанесені кігтями, тварини часто лижуть лапи, тому на пазурах залишається певна кількість збудника інфекції, яка достатня для зараження.

• Заразитися сказом можна і від зовні здорової тварини, тому що в ряді випадків сказ у тварин може протікати у безсимптомній формі (у собак перші ознаки захворювання проявляються через 3-6 тижнів після зараження).

При всіх подібних контактах з тваринами необхідно:

• Промити рану, садно, подряпину великою кількістю проточної води з милом.

• Обробити рани йодною настоянкою.

• Накласти стерильну пов’язку.

• Негайно звернутися в медичний заклад.

Перебіг хвороби у людини 

Захворювання настає після інкубаційного періоду (4-6 тижнів), протягом якого вірус з місця проникнення в організм просувається до головного мозку і викликає його запалення. У деяких випадках цей період скорочується до 1-2 тижнів або збільшується до 1 року і більше.

Спочатку з’являються симптоми загального нездужання: температура, нудота, блювота, головний біль, загальна слабкість.

Поступово наростає сильне почуття тривоги, з’являється свербіж, поколювання, тянучі болі по ходу найближчих до місця укусу нервових шляхів.

Далі хвороба переходить у стадію виражених клінічних явищ. Розвивається водобоязнь – хворобливе судомне скорочення м’язів глотки і гортані при спробі пити воду, при вигляді води, при звуці води, що ллється.

Заходи профілактики та захисту від сказу 

• Суворо дотримуватися правил утримання собак, котів та інших тварин, щорічно робити їм щеплення проти сказу;

• Уникати контактів з дикими та безпритульними тваринами; роз’яснювати це дітям, щоб уникнути зараження не тільки сказом, але й іншими небезпечними захворюваннями;

• Проявляти насторогу у разі незвичної поведінки тварини або без причини агресивної поведінки будь-якої домашньої тварини і повідомляти про це Держпродспоживслужбу;

• При виявленні трупів тварин не чіпати їх, не знімати шкірку, а в обов’язковому порядку повідомити Держпродспоживслужбу;

• Не слід вбивати домашню тварину, що покусала або подряпала людину, за нею має бути встановлено 10-денне спостереження;

• У разі укусу будь-якою твариною – НЕГАЙНО звернутися до лікаря!

Щеплення від сказу – залишається поки що єдиним засобом, щодо запобігання цьому захворюванню. Курс щеплень складає всього шість ін’єкцій і передбачає їх своєчасне проведення відповідно до призначення лікаря і за певною схемою.

Ні в якому разі недопустимо самовільно перервати вакцинацію, припиняти або скорочувати курс, інакше щеплення будуть неефективні.

СКАЗ

Сказ зареєстровано на території 110 країн світу. Щорічно від нього в світі гинуть понад 300 тисяч людей та близько 1 млн. тварин. Це надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю тварин. Хворіють сказом і люди. Зараження відбувається в основному через укуси, подряпини, нанесені хворими тваринами. Вірус може проникати через пошкоджені слизові оболонки. В навколишньому середовищі він зберігає свої властивості до декількох годин; при кип’ятінні — до 2 хвилин. Інкубаційний період (момент від покусу хворою твариною до появи клінічних симптомів) триває від 6 днів до 1 року.

Сказ (водобоязнь, гідрофобія) — гостра вірусна хвороба, яка виникає після потрапляння на пошкоджену шкіру слини інфікованої тварини. Відзначається розвитком своєрідного енцефаліту зі смертельним результатом.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з’являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація тварин.

Збудник відноситься до групи рабдовірусів. Патогенний для багатьох теплокровних тварин, які починають виділяти вірус зі слиною за 7-8 днів до появи клінічних симптомів. Після потрапляння через пошкоджену шкіру вірус по нервових стовбурах досягає головного мозку, викликаючи в ньому набряк, крововиливи, дегенерацію нервових клітин. Вірус потрапляє також у слинні залози і зі слиною виділяється в зовнішнє середовище.

Симптоми, перебіг сказу

Інкубаційний період сказу триває від 7 днів до року (частіше 1-3 міс). Виділяють такі стадії сказу:

· Стадія провісників;

· Збудження;

· Паралічів.

Стадія провісників триває 1-3 дні. У цей час у хворого з’являються неприємні відчуття в області укусу або ослюнення (печіння, тягнучі болі, свербіж), хоча рана вже зарубцювалася, безпричинна тривога, депресія, безсоння.

Стадія збудження характеризується гідрофобією, аерофобією та підвищеною чутливістю. Гідрофобія (водобоязнь) проявляється в тому, що при спробі пити, а потім лише при наближенні до губ склянки з водою у хворого виникає судорожне скорочення м’язів глотки і гортані, дихання стає шумним у вигляді коротких судорожних вдихів, можлива короткочасна зупинка дихання. Судоми можуть виникнути від струменя повітря, направленого в обличчя (аерофобія).

Температура тіла субфебрильна. Слиновиділення підвищене, хворий не може проковтнути слину і постійно її спльовує. Збудження наростає, з’являються зорові і слухові галюцинації. Іноді виникають приступи буйства з агресивними діями.

Через 2-3 дні збудження змінюється паралічами м’язів кінцівок, мови, обличчя. Смерть настає через 12-20 год після появи паралічів.

Профілактика хвороби

Для профілактики сказу проводять боротьбу зі сказом серед тварин і попереджають сказ у людей, які зазнали укусів інфікованих тварин. При укусі рану промивають мильною водою, припікають настоянкою йоду. Хірургічне висічення країв рани і накладення швів в перші дні протипоказані.

Правила безпеки при спілкуванні з тваринами

1. Не треба вважати будь-яку помах хвостом проявом дружелюбності. Іноді це може говорити про абсолютно недружелюбному настрій.

2. Не варто пильно дивитися в очі собаці і посміхатися. У перекладі з “собачого” це значить “показувати зуби”, або говорити, що ви сильніше.

3. Не можна показувати свій страх і хвилювання. Собака може відчути це і повести себе агресивно.

4. Не можна тікати від собаки. Цим ви запрошуєте собаку пополювати за втікачем дичиною.

5. Не годуйте чужих собак і не чіпайте собаку під час їжі або сну.

6. Уникайте наближатися до великих собакам охоронних порід. Деякі з них вивчені кидатися на людей, що наближаються на певну відстань.

7. Не робіть різких рухів, звертаючись з собакою чи господарем собаки. Вона може подумати, що ви йому загрожуєте.

8. Не чіпайте цуценят і не відбирайте те, з чим собака грає.

9. Якщо у вузькому місці (наприклад, в під’їзді) собака йде вам назустріч на повідку, краще зупинитися і пропустити її господаря.

10. Тварини можуть поширювати такі хвороби, як сказ, лишай, чума, тиф та ін.

Щеплення і терапію проводять за спеціальною схемою в медичних установах.

Заходи щодо профілактики сказу

Сказ – вірусна, смертельна інфекція, розвиток якої у людини можна попередити введенням вакцини людям та вакцинацією тварин. Людям вірус сказу зазвичай передається при укусі заражених тварин, при чому у 99% випадків джерело інфікування – собаки.

Інкубаційний період (період від потраплянням збудника до початку проявів хвороби) сказу зазвичай триває 1-3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до 1 року в залежності від різних факторів. Це означає, що симптоми хвороби можуть виникати протягом цього періоду з моменту укусу.

Сказ завжди смертельний. Проте правильна та своєчасна допомога до розвитку захворювання дає 100% шанс врятуватися.

Вакцини для профілактики сказу вироблені у Франції, мають сертифікат якості GMP та є перекваліфікованими ВООЗ.

Їх використовують для вакцинації людей, якщо є підозра, що тварина може бути заражена збудником сказу (а це в кожному випадку укусу або потрапляння слини невакцинованої від сказу тварини на ділянки ушкодженої шкіри, де є порізи чи подряпини або ж на поверхню слизової оболонки).

Україна щорічно закуповує ці препарати на державному рівні.

У регіонах також наявні препарати – антирабічніімуноглобуліни/сироватки. Це препарати, що вводяться разом з вакциною проти сказу, якщо є підтвердження, що тварина заражена вірусом.

Всі, хто отримав травму нанесену твариною з підозрою на сказ або ж підтвердженим сказом, мають право отримувати безоплатну медичну допомогу. Препарати, які необхідні для цього, є.

Запам’ятайте, що після укусу не треба чекати симптомів! Збережіть собі ці правила. Навіть якщо укус був не до крові, слина зараженої тварини могла потрапити на подряпини, а це – пряма загроза заразитися.

Негайно та ретельно промийте уражене місце великою кількістю води з милом

Ця проста процедура має важливе значення і може врятувати життя.

Дезінфікуйте рану

Використайте антисептичний засіб на основі спирту чи йоду (перекис водню не допоможе!).

Зверніться до найближчого медзакладу

Якщо немає впевненості в тому, що тварина була здоровою, вам обов’язково мають зробити щеплення вакциною, які є в усіх областях України. Наявність можна перевірити за посиланням.

Якщо є можливість – зверніться до ветеринарної служби з твариною, яка вас вкусила

Там проведуть дослідження цієї тварини. За можливості тварину треба помістити під карантин на 10 днів для нагляду. Профілактичне лікування можна перервати, якщо буде підтверджено, що тварина не заражена сказом. Якщо тварину неможливо знайти та протестувати, необхідно провести повний профілактичний курс профілактичних щеплень.

Зробіть профілактичне щеплення, якщо ваша робота пов’язана з ризиком зараження

Зокрема, якщо ви працюєте ветеринаром, єгерем, лісником, у лабораторіях, які працюють з тваринами.

Якщо Ви є власником домашньої тварини:                          

1. Щороку доставляйте собак і котів у ветеринарну установу для огляду та імунізації проти сказу!

2. Тримайте сторожових собак на прив`язі і спускайте їх лише на закритих територіях (дворах).

3. Про захворювання або укус собаки, кота чи іншої тварини негайно повідомляйте ветеринарну установу.

4. Негайно повідомляйте заклади охорони здоров`я про випадок укусу тваринами.

5. Вигул за межами помешкання собак з підвищеною агресивністю дозволено лише при наявності коротких повідків, намордників.

6. Не допускайте на полювання не щеплених проти сказу собак.